9 КЛАС. ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

Вітаю, шановні 9-класники! 

Бажаю успіхів і спокійного навчання.

Електронний розклад Високобайрацької гімназії

 дивіться тут РОЗКЛАД УРОКІВ

Нагадую для тих, хто працює самостійно: виконані вправи та інші письмові роботи пересилаємо мені у вайбер. 

Домашні завдання

10.01. Реалізм. Оноре де Бальзак. "Людська комедія": історія створення, структура, тематика, образи. Повість "Гобсек" у структурі "Людської комедії". Опрацювати матеріал на с. 175-180. Прочитайте початок повісті "Гобсек" на с. 181-192.

Більше інформації до уроку можете знайти тут

12.10.-13.10. Романтизм. Генріх Гейне. "На півночі кедр одинокий...", "Не знаю, що стало зі мною...", "Коли розлучаються двоє.." 

Д/З:  Навчитися виразно читати та аналізувати поезії.

 Вивчити напам'ять "Не знаю, що стало зі мною...".

06.10. Романтизм як художній напрям в літературі й мистецтві. 

д/з: Перегляньте відеоматеріал. Опрацюйте матеріал на с. 51-55.

05.10. Контрольна робота за темою "Просвітництво"

31.03. Композиція п'єси. Образна система. Підтекст. Відкритість фіналу. Напишіть невелике висловлення про те, як склалася доля Нори після того, як вона покинула чоловіка.

30.03. Особливості драматичного конфлікту п'єси "Ляльковий дім". Розвиток сценічної дії. Прочитати скорочений варіант твору на с.241-250. Дати усні відповіді на питання 1-10 на с.250.

23.03. -27.03."Стара" і "нова" драма. Зміни в драматургії кінця 19-поч. 20 ст. Опрацюйте матеріал за підручником, зробіть тематичні виписки с.233-240. 

17.03. КОНТРОЛЬНА РОБОТА. РЕАЛІЗМ.

16.03. Образ Петербурга як ворожого середовища.Трактування фіналу, елементи фантастики.

Образ Петербурга в повісті М. В. Гоголя «Шинель»

Микола Гоголь – один з найтаємничіших та загадкових авторів XIX століття. Його роботи просякнуті містикою і захоплюють читача з перших рядків. Навіть коли Гоголь пише про реально існуючих людей, речі або події, елемент чортівні все одно присутній. Прикладом таких оповідань служить цикл “Петербурзькі повісті”. Головний персонаж в ньому – Північна столиця Росії. Образ Петербурга в повісті “Шинель” Гоголя по-особливому просякнутий містикою і таємницями.

Основа сюжету

Якщо перечитати повість “Шинель”, то перед читачем Петербург постає похмурим, недружнім і байдужим. Саме таким він був для письменника-початківця, який приїхав у велике місто. Вороже ставлення Петербурга до “маленької людини” Гоголь перенесе в свою творчість.

Основний герой – Башмачкін Акакій Акакійович. Він займає посаду титулярного радника, над ним вічно знущаються товариші по службі, а начальство просто не помічає. При його народженні батьки не стали оригінальничати і назвали дитину на честь батька. Вони визначили його долю, заздалегідь вирішивши, що син стане титулярним радником.

Акакій чинити опір не став і пішов по шляху, обраному за нього. Знущання колег він смиренно терпить, навіть не намагаючись якось захистити себе.

Постановка на перше місце матеріальних цінностей замість духовних залишається основною думкою протягом всієї повісті. Шинель Акакія Акакійовича з часом приходить в непридатність і полагодити її вже немає можливості.

Купівля нової стає одержимістю, і герой, ущемляючи себе практично у всьому, нарешті її купує. Його відразу ж вітають товариші по службі, зауважує начальство — життя стає повноцінним. Але щастя тривало недовго. Одного вечора Башмачкіна грабують, забираючи і нову шинель. Діставшись до будинку по зимовому холоду, Акакій Акакійович серйозно підриває здоров’я, вмираючи в кінці повісті.

Але його неспокійний привид залишається на вулицях Петербурга, позбавляючи інших городян їх теплих шинелей.

Петербург – головний герой

Щоб краще зрозуміти, про що повість “Шинель”, варто детально розглянути роль Північної столиці в сюжеті. Петербург представлений місцем, в якому неможливо жити повноцінним життям. У такому похмурому і гнітючому місті, висмоктує з людей все хороше, можна лише безцільно існувати. Тут погано пахне, на вулиці викидають сміття і помиї, а люди туляться в крихітних квартирках. Не дарма всі ілюстрації до “Шинелі” виконані в тонах:

• чорний;
• сірий;
• холодний;
• білий.

Образ Петербурга в “Шинелі ” Гоголя відштовхує. Він представлений містом-примарою, на вулиці якого краще не виходити. Петербург ніби намагається позбутися всіх городян – люди йому неугодні. В першу чергу йому заважають такі, як головний герой “Шинелі” Акакій Акакійович Башмачніков.

Петербург безжально використовує мороз, щоб зжити йому подібних зі своїх вулиць, змушуючи їх забувати про все, крім речей, на покупку яких йде практично вся мізерна платня. Місто забирає і особистість, змушуючи людей змішуватися в одну безлику масу.

Башмачников представлений саме таким: непримітним, безхарактерним, непомітним. Петербург перетворив його в істоту, що не викликає у читача ніяких емоцій.

Роль міських пейзажів

Гоголь протиставляє образ Петербурга образу рідних сіл України. Для нього велике місто-хижак, а за його красивими фасадами ховаються жадібність і нелюдяність. Описуючи міські пейзажі, Гоголь не дарма зачіпає тему контрастів. Можна привести масу цитат з твору “Шинель”.

Читач бачить, як поруч з шикарними будинками сусідять жалюгідні халупи. Так і поруч з багатіями живуть бідняки. Автор висловлює своє співчуття до всіх приниженим і безправним, створивши на сторінках повісті «маленького» Акакія Акакійовича.

Через байдужість Башмачкіна до краси Петербурга Гоголь передає його безпристрасність до життя. Він не помічає нічого навколо і звертає увагу тільки на букви в документах, які переписує день за днем. Єдине, що змогло вивести Акакія з заціпеніння, — потреба.

Вогкий холод Петербурга змушує одягатися по погоді, а шинель Башмачкіна вимагала заміни.

Купівля нової стала для героя основною метою на довгий час. Але що це за життя, в якій головне — придбати шинель?

Іронія і бездуховність

Зі співчуттям в повісті сусідить іронія. Герой не тільки непомітний, але і м’який до безхарактерності.

Він занадто добрий і спокійний, щоб якось відповідати на нападки товаришів по службі і начальства. Можливість підвищення по службі його лякає, оскільки відповідальність у вигляді внесення правок в переписувані документи здається непосильною. Пропозиція іншої посади залишається відкинутою. Акакій Акакійович віддає перевагу своїй ролі жертви, де йому комфортно.

Відсутність духовного життя Гоголь підкреслює особливо. Мова Башмачкіна складається з вигуків і прийменників, ніяких довгих і закінчених пропозицій немає. Єдине, перед чим він практично схиляється, що обожнює, — Нова шинель.

Майже всі навколишні героя люди:

• жорстокі;
• владолюбні;
• не вміють співчувати.

Коли місце Акакія Акакійовича звільняється, на нього відразу знаходиться інший претендент. Його відмінною рисою буде лише красивий почерк.

Повість “Шинель” — твір, характерний для Гоголя. Містичним елементом тут буде не тільки поява неспокійного духу після смерті Башмачкіна, а й сам Петербург. Місто оживає на сторінках повісті, перетворюючись в злісне і вороже істота. Прийом уособлення дозволяє побачити ставлення автора до всього, що відбувається і основні ідеї повісті. Опис міських пейзажів допомагає читачам вловити нелюдяність і жорстокість середовища, де живуть «маленькі люди».

10.03. Прочитати повість "Шинель". Виконайте завдання у зошиті!!!!!

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ФІЛЬМ (ЗА БАЖАННЯМ)

03.03. Прочитати повість "Шинель", підготуватися до тестування за змістом твору. Перегляньте відеоурок 

16.02.-24.02. "Ревізор". Творча історія комедії. Образи чиновників. Виконайте письмове завдання: підготуйте план характеристики Хлестакова та чиновників міста 

Прочитайте комедію, підготуйте переказ епізодів твору, зверніть увагу на змалювання образів чиновників. Чим цей твір є актуальним у наш час? 

«Ревізо́р» — комедійна п'єса Миколи Гоголя, написана упродовж 1835—1836 років. Перша редакція п'єси була надрукована у 1836 році. Друга редакція — у 1842 році. У січні 1836 Гоголь вперше прочитав свою п'єсу на вечорі у Василя Жуковського у присутності великої групи літераторів.

Микола Васильович Гоголь “Ревізор“.

Образи чиновників.

Н. В. Гоголь писав про задум своєї комедії: «В „ревизоре“ я зважився зібрати в одну міру все дурне в Росії, яке я тоді знав, всі несправедливості, які робляться в тих місцях і тих випадках, де найбільше потрібно від людини справедливості, і за одним разом посміятися над всім».

Це визначило жанр добутку ─ соціально’політична комедія. У ній розглядаються не любовні інтриги, не події приватного життя, а явища громадського порядку. В основі сюжету добутку ― переполох серед чиновників, що очікують ревізора, і їхнє прагнення сховати від нього свої «грішки». Тим самим визначилася така композиційна особливість, як відсутність у ній цент-рального героя. Таким героєм в «Ревізорі» стала, говорячи словами Бєлінського, «корпорація різних службових злодіїв грабіжників», чиновницька маса.

Геніальний письменник, зображуючи цю картину, умів так намалювати кожний образ, у неї вхідний, що він не втрачав своєї індивідуальної своєрідності, у той же час являючи собою типове явище життя того періоду.

Яким же зображений головний представник чиновницького мирка російської провінції ― городничий?

1

Це виверткий, недурний, грубий, що вислужився довгою важкою службою л юдина, що звик вистачати все, що «пливе в руки». У мінуту злісної відвертості він визнає, що жоден купець, жоден підрядник не міг його провести, що він шахраїв над шахраями обманював, навіть трьох губернаторів обдурив.

З легкістю привласнює Антон Антонович казенні гроші, як це трапилося, наприклад, із сумами, відпущеними на будівництво церкви, не гребуючи, втім, і більше скромними поборами з купців.

Прекрасно обізнаний глава міста про всі безладдя, беззаконня, що діються й на вулицях, і в установах. Але в нього є своя філософія: «Немає людини, який би за собою не мав  гріхів. Це вже так самим Богом улаштовано…» Тому перед приїздом ревізора дає своїм підлеглим прикрити волаючі неподобства в підвідомчі їм установах, обмовляючи при цьому: «Так я так тільки помітив вам», «Я так тільки згадав про повітовий суд, а по правді сказати, навряд чи хто коли-небуть загляне туди», «Я хотів давно про це сказати вам, але був, імовірно, чим те розважений».

Знає він прекрасно й про те, що на вулицях нечистоти, що арештантам не видають провізії. Але все це не турбує хазяїна міста. От тільки б до начальства не дійшло, а вуж вивертатися у важких ситуаціях уміє. Чого коштує тільки одне його рішення під видом турботливого градоначальника відвідати передбачуваного ревізора в готелі! Але мрії це «сурьезного» людини не простираються далі фантазій «приглуповатого» Хлестакова: стати «птахом високого польоту», «влізти в генерали», мати генеральську червону стрічку через пле-че й ласувати «двома рыбицами»: ряпушкою й корюшкою», живучи в Петербурге.

2

Під стать городничему й інші «батьки міста». Суддя Ляпкин-Тяпкин ─ аматор псового полювання, що бере хабара тільки борзими щенятами й, що вважається в місті «вільнодумцем», тому що «прочитав п’ять або шість книг»; послужливий і метушливий проноза, донощик і шахрай, товстун

Земляника, піклувальник богоугодних закладів, що міркує щодо лікування: «Ми із Християном Івановичем взяли свої міри: чим ближче до натури, тим краще, ― ліків дорогих ми не вживаємо. Людина простій: якщо вмре, то й так умре; якщо видужає, то й так видужає. Та й Християнові Івановичу важко було з ними висловлюватися: він по-русски ні слова не знає».

А от і доглядач училищ Хлопов, що живе у вічному страху від усяких ревізій і жалующийся на тяготу «служити по вченій частині». А простодуш-но наївний поштмейстер Шпекин займається в себе на пошті «прецікавим» читанням листів, що розкриваються, щоб довідатися, що є нового на світлі

Якщо між «батьками міста» і є які розходження, то вони мнимі, чисто зовнішні. Всі вони хабарничають, усі байдужні до людей, управляти якими поставлені, всі вони вважають себе повновладними хазяями життя, вільними вершити справи по власному розсуді, не вважаючись ні з якими законами.

Природно, що що застало врасплох звістку про прибуття в місто ревізора інкогніто великої радості нікому з них не доставило, але що при-мітно ― особливого страху не викликало теж. Знаючи за собою чимало «грішків» і прекрасно розуміючи, що хоча б деякі з них обов’язково відкриються, чиновники міської адміністрації зовсім упевнені в тім, що й цього разу їм удасться вийти сухими з води, адже не вперше ж вони мають справу з ревізором! По-видимому, заспокоює їхній простий розрахунок, заснований на багаторічному досвіді: потрібно не тільки хабарничати, але й при необхідності вміти давати їх, що вони роблять,

3

відправляючись на прийом до «ревізора», де принижують, падлючать, викручуються

З розповідей діючих осіб, як би що мимоволі проговорюються про свої чорні вчинки, про різні події з міського жит-тя, складається моторошна картина провін-ційного побуту, у якій відбилися вся повітова Русь, все безправне життя її населення, груба сваволя адміністрації, казнокрадство, хабар-ництво, неуцтво, плітки, дурість, вульгарність, незначність всіх інтересів ― яскраве викриття всієї чиновно-поліцейської миколаївської Росії.

Така «крива пика» російського життя, показана Н. В. Гоголем у дзеркалі комедії.

10.02. М.В.Гоголь. Петербурзький період життя і творчості письменника. Комедія "Ревізор", творча історія п'єси. Перегляньте відеоматеріал, занотуйте головні тези.

09.02. Багатогранність образу Гобсека, засоби його творення.Художня психологічна деталь для творення образів. Дочитати повість,  підготуватися до цитування описів зовнішності героїв, описів їх помешкань.Перегляньте навчальне відео.

До образу Гобсека:

03.03. Оноре де Бальзак. " Повість "Гобсек". Психологізм.  Роль інтер'єру. Особливості сюжету. Дочитати повість, підготуватися до тестування за змістом повісті. 

02.02. Оноре де Бальзак. "Людська комедія": історія створення, структура, тематика, образи. Повість "Гобсек" у структурі "Людської комедії". Опрацювати матеріал на с. 175-180. Прочитайте початок повісті "Гобсек" на с. 181-192.

Більше інформації до уроку можете знайти тут

15.12. Контрольна робота № 3. Романтизм.

         Творчість Г. Гейне, Дж. Байрона, Дж. Остін

           Початковий рівень (0,5 бала за кожне завдання)

 1.     Укажіть кінець фрази: «Романтизм  – це…»:

а) ідейно-художній рух;

          б) стиль у літературі;

          в) літературно-мистецький напрям.

    2. Укажіть, фігура якого політичного діяча привертала увагу романтиків:

         а) Цезаря;

         б) Наполеона;

         в) Вольтера.

    3. Укажіть, який мотив лунає у творчості Г.Гейне:

        а) заклик до боротьби з вадами суспільства;

        б) страждання від нерозділеного кохання;

        в) захист знедолених і бідних.

    4. За жанром поезія Г. Гейне «Не знаю, що стало зо мною…» це:

         а) поема;       б) інтимна лірика;     в) балада.    

    5. Байрон написав поему «Мазепа», перебуваючи в :

       а) Італії;          б) Греції;                    в) Англії.

    6. Хто із поетів успадкував титул лорда?

       а) Г. Гейне;    б) Дж. Байрон;           в) Й.В. Гете.

7. У романі «Гордість і  упередження» описана історія сім’ї

а) Дарсі ; б) Беннет; в)Рочестер

8. Чому сім’ї головної героїні загрожувало зубожіння

А) БАТЬКО НЕ ВМІВ ВЕСТИ ГОСПОДАРСТВО

Б)у сім’ї було багато дітей і всі кошти витрачалися на їх виховання

В) спадок родини передавався лише по чоловічій лінії

9)Що, на думку матері,  могло врятувати матеріальне положення сім’ї?

А) наполеглива праця усіх членів родини

Б) спадок багатого дядька і його передчасна смерть

В) шлюб дочок із багатими чоловіками.

10. Чому містер Бінглі зволікав із пропозицією руки і серця старшій їз дочок родини Беннет?

А) за порадою друга  містера Дарсі

Б) через її скрутне матеріальне становище

В) через те, що дівчина була не досить привабливою

11. Кого із героїв стосуються такі риси характеру: гордість, стриманість, розсудливість, скрупульозність, холодний розум і прихована пристрасть

 А) м. Бінглі

Б) Ліззі

в) м. Дарсі.

12. Укажіть 3 риси характеру Лізі Беннет, які допомогли їй знайти своє кохання.

      Середній рівень (1 бал за кожне завдання)

 

  4. Назвіть основні риси романтизму.

  5. Визначте головні теми поезій Г. Гейне.

  6. Назвіть риси романтичного героя в образі Мазепи.

 

        Достатній рівень (1бал за кожне завдання)

 

    7. Доведіть, що поема Дж. Байрона «Мазепа» ліро-епічна за жанром.

    8. Які художні прийоми використовує у своїх віршах німецький поет-романтик  Г. Гейне?

    9. Визначте тему та ідею поезії Дж. Байрона «Мій дух, як ніч…»

   

        Високий рівень (3 бали)

 

    9. Виконайте одне із завдань.

        А Напишіть твір « Символічні образи у творах  Г. Гейне».

        Б  Проаналізуйте, якою зображена Україна в поемі Дж. Байрона «Мазепа».

08.12. Тема кохання у романі. Романтичні мрії Джейн і сувора реальність.

03.12. Перегляньте фільм за романом Ш.Бронте "Джейн Ейр"

11.11-17.11. Джейн Остін. Роман "Гордість і упередження" 2005 р.   "Гордість і упередження" 1985 р. Переглянути фільм, прослідкувати історію сім'ї Беннет.

03.11 - 04.11. Контрольний твір за розділом "Романтизм". 

Оберіть одну із запропонованих тем та напишіть висловлення-роздум на основі вивчених творів європейських письменників-романтиків.Твори пришліть до 07.11.

1. Історія створення та "нове життя" оди "До радості" Ф.Шиллера. Чому саме ця поезія лягла в основу сучасного гімну Євросоюзу?

2. Образ ліричного героя , протиставлення мрії і дійсності у творчості поетів-романтиків (на прикладі вивчених поезій Г.Гейне, Дж. Байрона)

27.10. - 28.10. Джордж Гордон Ноел Байрон. Поема "Мазепа".     

  26.10.Джордж Гордон Ноел Байрон. "Хотів би   жити знов у горах", "Мій дух як ніч". Прослухайте біографічні відомості про Байрона ТУТ, зробіть тематичні виписки. Підготуйте виразне читання поезій, підготуйте детальний психологічний портрет ліричного героя кожної з поезій (письмово).

14.10.-20.10. Романтизм. Генріх Гейне. "На півночі кедр одинокий...", "Не знаю, що стало зі мною...", "Коли розлучаються двоє.." . Навчитися виразно читати та аналізувати поезії. Вивчити напам'ять "Не знаю, що стало зі мною...".

13.10. Й.Гете. "Травнева пісня", "Вільшаний король". Прочитайте вказані твори (с. 43, 45), дайте відповіді на питання с. 43, 46. Аналіз поезій

07.10. Вивчити напам'ять оду "До радості" Ф.Шиллера.

22.09. Знати біографію Ф. Шиллера (тези у зошиті!!!!!!). Виразно читати поезію "До радості".

16.09. Дочитати епізоди роману Дж.Свіфта "Пригоди Лемюеля Гуллівера". Скласти 6 тестових завдань за змістом твору (можна більше). Скорочений зміст повісті 

09.09.Доба Просвітництва. Читати епізоди роману Дж.Свіфта "Пригоди Лемюеля Гуллівера" (с. 18-25). Прослідкувати ідеї Просвітництва у творі.

08.09.  Доба Просвітництва. Зробити тези статті про добу Просвітництва.Підготувати біографічні відомості про Джонатана Свіфта.