«Адреса дитинства – Гра»
Робота над сценарієм ігрової (конкурсно-ігрової) програми.
Хід заняття
І. Початок заняття. Привітання.
Керівник гуртка: Різні народи вітаються по-різному.
Вітання персів означає – будь веселим.
- Греків
– радій.
- Арабів
– мир з тобою.
- Китайців
– чи ти їв сьогодні.
- Євреїв
– мир вам.
- Монголів
– чи здорова худоба.
- Українців
– будьте здорові.
- Моє
вітання до вас – я щаслива, що ви у мене є!
А от ви, як справжні актори – привітайтеся жестами та позами, без слів.
Прийом «Жестовітання»
ІІ. Повторення матеріалу.
1. Театральний
словничок. Гра «Поясни».
(Діти про черзі пояснюють значення термінів, які записані
на картках)
- Театр – це місце, де відбувається вистава.
- Актор – людина, яка виконує ролі.
- Гример – людина, яка накладає грим.
- Костюмер – людина яка, модулює та шиє костюми в театрі.
- Сценарист – людина, яка пише сценарії до вистав.
- Режисер – це організатор вистави.
- Художник – оформлювач (декоратор) - розмальовує
декорації, пишеафішу.
- Декорації - оформлення художником сцени і спектаклю як
місця дії.
- звукорежисер - проводять музичне оформлення вистави.
- Хореограф - готує танці до вистави.
- Антракт – перерва між діями у виставі.
- Аншлаг – спеціальне оголошення біля театральної каси про
те, що всі квитки на спектакль продані.
- Рампа – це межа між сценою і глядацькою залою. на ній
розташовано освітлювальні прилади.
- Репетиція – Діти, без чого не відбудеться вистава? Ну
звичайно без репетиції. Слово репетиція означає повторення. Спочатку актори
підбирають виставу, розмірковують як краще її зробити, а потім її репетирують,
а на передодні прем’єри роблять генеральну репетицію. От і ми повторимо наш
вивчений матеріал
Керівник гуртка: Тема нашого
минулого заняття
«Сценічна мова». Сценічна мова – це постановка: дихання і голосу, хорошої
дикції і правильної вимови, інтонації. Це одне з професійних засобів виразності
актора. Сценічна мова також є засобом театрального втілення драматургічного
твору. Через майстерність мови актор передає глядачеві внутрішній світ,
соціальні, психологічні, національні, побутові риси характеру персонажа.
На жаль, але частіше за все, гарний голос і правильна
мова – це не подарунок долі, а результат кропіткої роботи над ними. Тому потрібно
багато працювати, щоб вдосконалити його. І мову людини не можна назвати
бездоганною, якщо у неї погана дикція і присутні слова-паразити.
Щоб опанувати такою мовою, необхідно наполегливо, крок за
кроком освоювати мовну майстерність. Дуже важливо знати не лише ЩО говорити,
але і ЯК говорити. Живе слово залишається головною зброєю, головною діючою
силою в спілкуванні з людьми. Звідси, особлива увага до звучання слова, до його
вимови, увага до дикції, бо, чітка, ясна, правильна мова, коли кожне слово
виражає почуття, волю, а звучний і гнучкий голос передає усі відтінки думок,
абсолютно потрібна для кожної людини. Мова в’яла, монотонна затуманює зміст
сказаного і не сприймається слухачами.
Гра «Хто більше?» Гуртківці
діляться на дві команди. Завдання: назвати якомога більше
професій, для представників яких дуже важливо володіти ораторським мистецтвом (учитель,
політик, актор, менеджер, психолог, адвокат…). У давній Греції від
красномовства адвокатів і прокурорів залежала доля підсудного…
Керівник гуртка: Особливо
важливо вміти правильно говорити акторам
тому, що вони спілкуються в образі і з образами за певних обставин.
Актори, які грають на сцені, крім голосу, передають свої почуття ще й мімікою і жестами. Існує багато вправ
для того, щоб розвивати та вдосконалювати мову людини. І сьогодні ми разом з
вами закріпимо правильну вимову.Більше читайте, збагачуйте свій словниковий запас,
використовуйте будь-яку можливість розповісти що-небудь співрозмовникам, позбавляйтеся
від дефектів мовлення і слів-паразитів і ви станете грамотним, красномовним і
чарівним співрозмовником.
«Крила » у виконанні Б. Ступки - це
вершина акторської майстерності.Щоб досягти досконалості треба працювати.
«Артикуляційна гімнастика» Людина від народження наділена досконалим мовним
апаратом. Сюди входять: язик, губи, зуби, щоки. За допомогою цих органів ми
розмовляємо. Та щоб мова наша буле ще кращою мовний апарат потрібно щодня
тренувати, виконуючи спеціальні вправи. Зараз ми виконаємо декілька таких
вправ.
Вправа на дихання «Свічка».
Загадка
про свічки. Уявіть собі, що
у руках ви тримаєте свічку,
вам потрібно вдихнути повітря та видихнути його так, щоб не погасити полум’я
свічки.
- Вправа «Пір’їна». У повітрі літає пір’їна. Вам потрібно вдихнути глибоко
повітря та видихнути його так, що пір’їна не впала на землю; те ж саме з тенісною
кулькою чи повітряною кулькою.
Артикуляційний тренінг. Уявіть собі, що ви на природі у лісі чи у лузі. Ось із дупла великого дерева вилетіли бджоли, та не одна, а цілий рій, наберемо в легені повітря і
повільно будемо його видихати, при цьому, вимовляючи звук з-з-з-з-з, а тепер летять джмелі, набираємо повітря і видихаємо
його, вимовляючи звук ж-ж-ж-ж-ж, тут
ми подивилися на землю і побачили змію, набираємо повітря і видихаємо,
вимовляючи звук ш-ш-ш-ш-ш. раптом ми
почули як десь плаче дитина, набираємо повітря – видихаємо його, промовляючи
звук а-а-а-а-а. Там десь далеко реве
вовчисько, набираємо повітря, видихаємо його, вимовляючи звук у-у-у-у-у. Почергово : бджоли,
джмелі, змії, вовки, бджоли.
Вправа «Скоромовка» (33 хвилини)
Розвиткові техніки мовлення,
чіткої вимови слів і фраз допомагають українські скоромовки. Скоромовку
треба виробляти через дуже повільну, чітку мову. Після довгого та
багаторазового повторення одних і тих же слів скоромовки мовний апарат стає
настільки вправним, що привчається виконувати ту ж роботу в дуже швидкому
темпі. Важливо навчитися вимовляти скоромовку чітко,розбірливо і швидко. Потрібно
промовляти кожну скоромовку спочатку беззвучно, але артикулюючи, потім
переходити на шепіт і лише потім – вголос, спочатку в повільному темпі, а далі
– в швидкому, пам’ятаючи про чіткість вимови скоромовки
Ведмедику ледащо,
Вліз на пасіку нащо?
Буду джмеликом дзижчати,
Буду меду куштувати.
Їхала Хима
до Максима
Візком-тарадайкою;
Тарадайка торохкоче,
Сива кобила везти не хоче.
У діброві – дуби,
Під дубами – гриби,
Трава – між грибами,
Хмарки – над дубами.
Павло і Пилипко
Поливали липки.
Виросли липки
У Павла і
Пилипка.
А дідусь
Опанас
Нам купив ананас.
Тож приходьте до нас –
Почастуємо вас.
У долині жив
удав.
Удавав, що він все знав.
Удавав, що все умів.
У траві хвостом вертів.
Мавпенятко
мовить: «Мамо,
Масла, моркви, маку мало.
Миска, мамочко, мілка,
Мало містить молока».
Лиска лащить
лисеня,
А лосина – лосеня.
Лев ласкаво лапою
Левеня поляпує.
Ось спритно
шиють вісім ос
Аж вісім ворків осам –
Пообіцяв тим осам хтось
Аж вісім ворків проса.
Ґава ґаву
запитала:
– Ти на ґанок не літала?
– Не літала я на ґанок,
То й проґавила сніданок.
Якось Яків
сіяв мак
Так-сяк, абияк.
Визрів ярий Яків мак,
Та щось коле, як їжак.
Шило шубку
Шурі шило,
Шовком, шерстю, шви обшило.
Вийшла шубка прехороша
Нашій Шурі на порошу.
Біля саду,
біля броду,
Бабин виораний город.
Барабанять по городу
Бараболя та горох.
Обережний
хитрий лис
До нори вечерю ніс.
Біг додому лісом лис,
Шелестів над лисом ліс.
В горішнику
горішенька
Горішками обвішана.
Оришка і Тимішко
Обтрушують горішки.
Для
синків-молодців
Мати напекла млинців.
І хвалили молодці
Ті млинці на молоці.
«Бабин біб розцвів у дощ –
буде бабі біб у борщ». Разом
Вправа «Інтонація» (10 хвилин)
Потрібно промовити фразу “Яка у нього професія” різною інтонацією. Гуртківці по черзі беруть
із капелюха картки із зазначеним тоном (захоплення, співчуття, презирство,
зневагу, питання, заздрість, питання-перезапит, здивування, страх, засудження,
єхидство, радість, тривога, полегшення).
«Попелюшка». Яким тоном розмовляють з Попелюшкою батько, мачуха, сестри, фея і принц. Скажіть фразу «
Попелюшко, поквапся, ми їдемо на бал»
Слова для довідок: добрий, злий, захоплений, байдужий,
грубий, ніжний, здивований, переляканий, сумний, офіційний, дружній,
співчутливий, зневажливий.
Та сама вчителька укр.
літ. Перегляд відео. Пародійний
жанр
Робота над швидкістю і темпом . Вірш «А я у гай ходила…»-
- весело
- сумно
- сміючись
- плачучи
- боязко
- запитуючи
- здивовано
- окликаючи
- лінькувато
- задихаючись
Координація
рухів. Дощ у степу. Блискавка-перестрілка (на увагу)
Керівник гуртка: діти, красива мова потрібна не тільки
акторам, вона дуже важливий чинник для успіху в кар’єрі та особистому житті. І пам’ятайте, що тільки регулярне
виконання всіх вправ зі сценічного мовлення гарантує вам хороший і стійкий
результат.
ІІ. Засвоєння нових знань,
вироблення умінь і навичок
Керівник гуртка. Чи сподобалась вам гра? Як
ми вже відмічали, гра завжди є супутницею дозвіллєвих заходів. Вона надає їм
гостроти, емоційності, активності, наочності, цікавості, непередбаченості,
створює атмосферу справжнього вільного спілкування, справжніх переживань, щирої радості.
Вислови про гру
Сучасна психологія визнає, що гра
охоплює всі періоди життя людини. Це важлива форма її життєдіяльності, а не
вікова ознака. З грою людина не розлучається усе життя,
змінюються лише її мотиви, форми проведення, ступінь вияву почуттів
та емоцій. Проте гру справедливо називають королевою дитинства, оскільки вона є природною і бажаною діяльністю кожної
дитини. Тому однією з найбільш
популярних форм організації розвиваючого дозвілля є ігрові програми.
Ігрова програма - це система ігор, розваг, творчих
завдань, конкурсів, спрямованих на розвиток і виховання дітей. Ігрові програми
спрямовані на організацію змістовного дозвілля,
відпочинку дітей, тому ідея змагальності є допоміжною.
Виховне значення. Ігрова
програма містить в собі невичерпний виховний потенціал, що торкається різних
граней розвитку особистості дитини.
К.Д. Ушинський писав, що в грі формуються всі сторони душі людини, її розум, її серце
та її воля. Гра має великий вплив на розвиток нахилів та здібностей дитини, а відповідно - і
на її майбутню долю.
У
грі діти є найбільш активними і безпосередніми. Тому ігрова діяльність має
колосальний потенціал для самовиховання і самовдосконалення особистості дитини та пізнання її
індивідуальності.
Гра
може бути частиною будь якого заходу: тематичного вечора чи розважальної
програми, серйозного змісту чи жартівливого, для дітей чи людей похилого віку. Але серед
багатьох дозвіллєвих заходів ми виділимо зараз лише ті, де гра є основою
змісту, їх основним компонентом.
У чому полягає успіх цієї форми.
· Вона доступна широкому колу виконавців та
організаторів. Вона проста як за змістом, так і за методикою організації.
· Вона має широкий творчий діапазон, великі
творчі можливості, багатоваріативність набору ігрових ситуацій та
емоційно-виражальних засобів.
· Вона надає можливість проявити активність
як учасникам, так і глядачам.
· Вона видовищна, емоційна, виразна.
Отже, розглянемо з яких компонентів може складатися така програма:
· Ігри-етсафети у різноманітних
інтерпретаціях: з реквізитом та без нього, змішані та прості, спортивні та
жартівливі тощо – основа змісту програми.
· Показові виступи: спортсменів, танцюристів,
акторів, циркачів та ін.
· Зустрічі з видатними спортсменами з метою
пропаганди спорту.
· Монологи та діалоги ведучих.
· Пісні, музика, реквізит, світло, озвучення
– тобто різноманітність емоційно-виражальних засобів.
· Реклама (спортивна, спортивних об’єднань,
клубів та ін.)
· Змагання болільників.
· Різноманітність формування команд: Дитячі,
з батьками, з шефами, одної статті, змішані ...
І, Спортивно-грові
програми
Як
форма спортивно-ігрові змагання можуть бути одноразовими заходами:
- на святі; у таборі, на базі відпочинку, у парку, клубі,
на спортмайданчику, чи у спортзалі.
Але
спортивно-ігрові змагання можуть йти окремим циклом з поступовим відбором
претендентів на фінальні ігри.
У спортивно-ігрових змаганнях, яку б назву
вони не мали, є обов’язкові атрибути:
· Наявність команд.
· Наявність болільників.
· Наявність журі чи суддівської колегії.
· Наявність ведучого (одного чи двох).
· Ритуал вітання команд.
· Ритуал нагородження переможців.
Для
того, щоб спортивно-ігрові змагання були дійсно цікаві, емоційні, ефективні,
необхідно виконувати деякі вимоги:
· Сценарій спортивно-ігрових змагань має бути
побудований за законами драматургії.
· Слід використовувати всю багатоманітність
форм, що можливі у такому заході. Чергування ігрового та розважального
матеріалу надає спортивним змаганням особливої динаміки, сприяє тому, щоб глядачі
не втомилися, щоб не згасли їх інтерес та енергія.
· Завжди слід пам’ятати про те, що око людини
приваблює все яскраве, барвисте, незвичайне. Тому цим вимогам повинні
відповідати реквізит, форма гравців, світло, декорації, оформлення залу та ін.
· Постійно треба підтримувати інтерес
болільників до того, що відбувається на майданчику через коментарі ведучого,
повідомлення про результати суддівства.
· Особливу увагу слід звернути на кульмінацію
програми – заключну естафету. Вона має бути складною, різноманітною, дуже
дійовою, захоплюючою.
· Необхідно надати деякої урочистості
відкриттю та закриттю заходу.
· Боротьба в цих змаганнях ведеться до кінця
за будь-яких обставин. Кожна команда (особливо та, що програла) оцінює гру
супротивника та дякує суддям за сумлінну роботу.
Приклади естафетних
змагань, одиночних змагань..
Координація
рухів. Вправа-гра з паперовими кульками.
Спіймай
кульку однією рукою, двома руками.
Естафета зі стільцями і перетягуванням шнурка.
ІІ. Художньо-ігрові форми
дозвілля.
Серед
художньо-ігрових форм слід особливо виділити таку форму як КВН (КВК
– клуб веселих та кмітливих).
Вперше
позивні КВН пролунали у далекому 1961 р. Так і
до сьогодення ця форма живе і збирає мільйони глядачів та прихильників. Причин
такого відгуку аудиторії чимало:
· По-перше,
КВК зумів уловити ритм сьогодення.
· По-друге, він відповідає різноманітним
інтересам сучасної людини.
· В
ньому є елементи азарту.
· Він має великі творчі можливості
(імпровізація, жарт, театралізація, спілкування з аудиторією, участь
болільників тощо).
КВК – це поєднання різноманітних форм: естради,
аматорства, спорту, змагання ерудитів, турнір дотепників, театр, сатира,
критика недоліків, гра, вечір відпочинку, а все разом це гра. Ця форма
синтетична, немає такого жанру, що був би недоречний у КВК.
Оптимальна
схема побудови КВК
може мати такий вигляд:
· Знайомство з журі.
· Привітання.
· Розминка.
· Миттєвий конкурс.
· Конкурс, що вимагає підготовки (музичний,
поетичний, виїзний та ін).
· Конкурс болільників.
· Домашнє завдання.
Але це
не догма і кожного разу можна щось змінювати, вносити нові форми конкурсів,
міняти їх місцями та ін.
Вправа з уявним предметом.
Перед вами звичайний стілець. Сядьте на нього, враховуючи запропоновані
обставини.
Це не стілець, а трон.
Це не стілець, а трон, а ви раб.
Це не стілець, а трон, а ви цар.
Це не трон, а стілець, а ви цар.
Це не стілець, а кінь.
Це не стілець, а тепла піч.
Це не стілець, а холодна крига.
Це не стілець, а брудний камінь.
Це не стілець, а сидіння нового автомобіля.
Це не стілець, а купа золота, а ви скнара.
Гра крокодил (хто я)-у валерія взяти
5 Гра «Жести»
Хмара Україна Місяць Вчитель Танці Кіт
Зірка Ноутбук Сніг Зачіска Школа Гроші
Оперна співачка і акомпаніатор
Перетягування канату
Парне фігурне катання
Несе Галя воду…
Ой на горі 2 дубки
ІІІ. Вечори відпочинку
Ще одна художньо-ігрова форма
культурно-дозвіллєвої діяльності – вечорниці. Це комплексний вечір
відпочинку на основі народних звичаїв. Вони доречні у клубах, гуртожитках, на
базі відпочинку та ін. Їх можна організовувати як для змішаної аудиторії, так і
для однорідної.
Сучасні
вечорниці зберегли свою специфіку:
· В основі їх сценарію закладені фольклорні
мотиви;
· Тут немає поділу на зал та сцену.
· Для них характерна камерність.
Гра
може бути компонентом різноманітних балів. До відкриття балу гостей
треба чимось зайняти, зацікавити. Тут доречні ігри-гадання, ігри-атракціони,
ігри-аукціони тощо. На балу у конкурсній формі можна обрати королеву та короля
балу. Претенденти на цю роль беруть участь у жартівливих конкурсах. Якщо бал
костюмований – тобто маскарад, можна провести конкурс на самий оригінальний,
яскравий, кращій костюм.
Гра
може бути одним з головних компонентів структури танцювальних вечорів
та дискотек. Вони розраховані на велику молодіжну аудиторію, метою яких є
фізична та емоційна зарядка, сприяння спілкуванню молоді, рухової активності,
слухання сучасної музики. Ігри надають можливість відпочити від втоми, до якої
призводить зайва рухливість танцювального вечора, але вони не повинні
порушувати теми, атмосфери, настрою вечора, а бути його складовою частиною.
Повтори дію
Танок з предметом, танок з ковпаками, танок з
хустинкою
ІУ. Інтелектуальні
конкурси.
Звісно,
що вже в часи прадавньої культури існували форми змагання в знаннях і
мудрості.Культ знання, авторитет освіти є основою змагання в ерудиції і
сьогодні, вони сприяли виникненню вікторин, турнірів знавців та ін., все це –
інтелектуальні ігри. Телебачення
подає нам сьогодні добрий урок організації інтелектуальних конкурсів: “Що? Де?
Коли?”, “Поле чудес”, “Інтелект-шоу LG евріка”, “Найрозумніший”, «Де логіка?». «Хто
зверху?».
Інтелектуальні конкурси потребують особливої підготовки
ведучого, оскільки він, крім того, що інформує про правила гри, веде її сюжетну
лінію, робить коментар ходу гри, зв’язує гравців із залом, підтримує динаміку
гри – він ще повинен мати глибокі знання з питань, запропонованих для гри, бути
впевненим у правильності відповідей, вміти аргументовано довести помилки. Гра не може тривати більше години.
При
складанні запитань слід керуватися такими правилами:
· Запитання не може вимагати розгорнутої
відповіді (дайте характеристику кругообігу води в природі).
· Запитання не можуть вимагати специфічних
поглиблених знань.
· Запитання не може вимагати кілька
відповідей (хто, де і коли...?).
· Запитання не може бути до примітивного
безглуздим.
Запитання
повинні бути:
· Цікавими;
· Посильними але не легкими;
· Різноманітними;
· Спрямовані не тільки до пам’яті, а й
виявляти здатність логічно мислити, застосовувати та інтегрувати знання.
· Мати лише одну правильну відповідь.
· Їх повинно бути багато.
Різко
мобілізують гравців сигнали.
Наприклад: час на обміркування запитання – кує зозуля чи звучить музична
фраза....
Особливу
увагу в організації інтелектуальних конкурсів слід відвести складанню правил.
Нехтування чітких правил – головна помилка організаторів. У правилах
передбачаються та зауважуються всі дрібниці конкурсу:
· Час на обміркування;
· Засіб, який зрівнює усіх гравців перед
лицем гри: кубик, табло, поворотне коло та ін. – це гаранти справедливості,
датчики випадковості.
· Додаткові умови.
Важливим
питанням в організації інтелектуальних конкурсів – є активізація глядачів.
Можливі такі варіанти:
· Приз найактивнішому болільнику (визначає
журі).
· Оголошується конкурс на кращого гравця
(визначають глядачі).
· Приз за найцікавіше питання.
· Приз за вірного визначення переможця.
· Гра з болільниками та ін.
Гра Три мудреці – КОЛПАКИ
Заплести
косичку (ерудиція +танок)
Частина 2: Особливості сценарно-режисерського вирішення ігрових програм
Сценарій – це запорука успіху будь-якого заходу, у тому числі й ігрових програм, задум
яких також вимагає творчого підходу та дотримання законів драматургії, а саме:
наявність композиційної цілісності, сюжетної лінії, конфлікту; розгортання дії
від менш емоційної до більш емоційної; логічного зв’язку всіх частин програми;
закінченості кожного епізоду та ін.
Прийоми
побудови сценаріїв ігрових програм досить різноманітні:
А)
Сценарій-мозаїка – сценарій складено з ігор,
що не зв’язані між собою ні темою, ні сюжетом. Вони будуються за принципом
контрастності та різноманітності.(сьогоднішнє
заняття)
Б)
Тематична ігрова програма –коли усі ігри так чи
інакше пов’язані з запропонованою темою. Наприклад: тема “Туризм”. У цьому
випадку усі ігри та конкурси будуть пов’язані з туризмом.
В)
Сюжетно-тематичні ігрові програми –у такому
сценарії кожне ігрове завдання підпорядковане не лише формі, але й сюжету. Тоді
ведучий грає роль певного персонажу, дія розігрується як вистава, а конкурси та
ігри, що їх розігрують гравці чи команди, є його сюжетною лінією.
· Експозиція –
початок гри, створення проблемної ситуації граючих сторін, формування цільових
установок гравців.
· Зав’язка –
повідомлення про правила гри.
· Розвиток
дії – проведення гри за правилами, прагнення до досягнення мети, простеження
ходу гри, контроль за виконанням правил.
· Кульмінація –
мить перемоги.
· Розв’язка –
повідомлення про переможців.
За
правилами композиційної побудови кожен епізод має бути закінченим, але у рамках
загальної композиції він є лише ступінь у досягненні вирішення головного
конфлікту. Один з епізодів має стати кульмінацією всієї ігрової програми, тобто
це буде найбільш яскрава, захоплююча, цікава гра, яка викличе бурхливі емоції
глядачів-болільників. Наступні епізоди підводять до розв’язки та фіналу. Іноді
ці три компоненти зливаються в один епізод і на кульмінаційній ноті
закінчується ігрова програма.
Аналіз сценарно-режисерського
рішення багатьох ігрових програм дозволяє скласти своєрідну схему їх
композиційної побудови:
1.
Ігри на увагу і знайомство аудиторії як з ведучим, так і одне з одним.
2.
Ігри спокійні, але веселі, що сприяють емоційній активізації аудиторії.
3.
Ігри рухливі, що потребують фізичної активності та спритності.
4.
Ігри на кмітливість та ерудицію.
5.
Ритуал підбиття підсумків та церемоніал нагородження.
6.
Прощальний видовищний номер для усіх присутніх.
Нагородження за смайликами- призи
Сценарій пізнавально-розважальної програми для дітей
Специфіка
роботи над пізнавально-розважальною програмою для дітей. Професіонали
сценарної творчості називають сценарну роботу для дитячої аудиторії найбільш
складною: робота щодо написання такого сценарію має виконуватися максимально
старанно і серйозно. Чому так? Спробуємо розібратися.
Сценарії
телевізійних програм для дітей — це
різновид сценаріїв, створених за всіма законами драматургії та орієнтованих на
конкретну дитячу аудиторію (дошкільнят, молодших школярів, на дітей середнього
та старшого віку) з урахуванням усіх специфічних особливостей тієї чи іншої
вікової категорії.
Сценарій для дитячої аудиторії повинен
мати:
А)
розважальний характер; Б) пізнавальний характер;В) дидактичний характер (рис.
Сюжетні ситуації сценарію. Будь-яка казка має сюжетну конструкцію, що в тій чи іншій мірі
допомагає активізувати увагу дитини та сконцентрувати її на захоплюючій
історії. Остання, у свою чергу, розвивається за всіма законами композиції.
Отже, сюжетна ситуація сценарію — це каркас будь-якої програми для дитячої
аудиторії. Особливо для дітей-дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку.
Типи найпоширеніших сюжетних конструкцій телевізійних програм для
дітей (на прикладі Міжнародного фестивалю дитячих телепрограм «Дитятко»)
1.«Програма-подорож». Герої
програми вирушають у казкову подорож задля певної мети, про яку йдеться на
початку програми (у зав’язці). Так, герої програми «Телемілітрямдія» (переможці
ІІІ
Міжнародного
дитячого телевізійного фестивалю «Дитятко») заради встановлення справедливості
між дівчатками та хлопчиками вирушають у подорож до справжнісінької царини
бубликів та пиріжків — одеського хлібозаводу.
2.«Програма-бесіда на тему». На початку програми окреслюється певна проблема, що хвилює героїв.
Кожен з героїв протягом програми висловлює свої думки стосовно цього, наводячи
власні аргументи. Так, герої програми-колисанки «Вечірня котофонія» — Амелія та
лялька Котофей — розпочинають бесіду, згадуючи улюблені ласощі. Виявляється, що
для Амелії — це суниця та морква, а для Котофея — сосиски. Зацікавленість
незвичними ласощами, що існують на планеті, та роздуми на цю тему спонукають
героїв до нових відкриттів.
3.«Програма-новини». Програма
являє собою випуск дитячих новин, проте з нестандартними ігровими підводками до
сюжетів. Так, програма з Оренбурга «Купа мала» зібрала низку сюжетів на
різноманітні дитячі теми. Наприклад, саме в цій програмі можна дізнатися про
те, на чому краще покататися взимку по хрусткому сніжку і що таке
«санчата-вотружки».
4.«Програма на кшталт програми для дорослих». Іноді дорослі сценаристи так захоплюються світом дорослих ідей та
вражень, що переносять весь свій дорослий хист та всю свою надмірну дорослість
на дитячі програми. Так з’являються програми, де діти уявляють себе дорослими.
Як і в дорослому телевізійному житті, ведучі таких програм манірно,
по-дорослому розповідають маленьким глядачам про дитячі проблеми зовсім не
по-дитячому. Гадаємо, що такий варіант дитячих програм є хибним, а тому не
радимо його використовувати.
Вікторини, ігри, загадки в дитячих програмах. Ці елементи, як
уже зазначалося, можуть допомогти активізувати увагу глядачів, особливо
наймолодших. Використання цих засобів не є обов’язковим, однак вони можуть бути
доречними наприкінці програми. Хоча можуть бути і певні виключення.
Важливо пам’ятати про те, що якщо ви пропонуєте у своєму сценарію
будь-яке завдання дітям, то воно має бути максимально цікавим та, і це головне,
підсилювати ідею сценарію.
Персонажі сценарію. Починаючи
роботу над сценарієм, потрібно також визначитися з персонажем — ведучим
(ведучими) програми. Умовно щодо засобів ведення дитячі програми
пропонуємо класифікувати за наступним принципом.
1.«Ведучі-дорослі». Програму
веде ведуча або ведучий — доросла людина, що стає своєрідним казкарем, учителем
або виконує роль «теленяні».
2.«Ведучі-дорослі в дитячих образах». Програму ведуть
дорослі, перевтілені в образи казкових персонажів (уже існуючих або вигаданих).
3.«Ведучі-ляльки». Спеціально
для програми створюються ляльки (оригінальні казкові персонажі). Лялька або
група ляльок виконують роль ведучих. Цей прийом особливо популярний у вечірніх
програмах-колисанках.
4.«Ведучі — анімаційні персонажі». Роль ведучих виконують
анімаційні (мультиплікаційні) персонажі.
5.«Ведучі-діти». Програму
ведуть діти, які грають самих себе, дорослих, постають в образах казкових персонажів
тощо.
6.«Ведучі-мікс». Роль
ведучих у програмі виконують діти разом з дорослими; лялька та доросла людина;
діти та анімаційні персонажі тощо.
7.«Програми без ведучих». Назва цього пункту говорить сама за себе. І хоча випадки таких
програм украй поодинокі, вони все ж трапляються. Такий прийом може бути
доречним тільки у випадку виправданого задуму програми. В іншому випадку — це
ознака дилетантства або заощадливості на ведучому.
Рекомендації до сценарної роботи.
1.Сформуйте задум. На цьому етапі важливо точно визначитися не
тільки з темою та ідеєю майбутньої програми, але й з її конкретною дитячою
аудиторією — віковою категорією глядачів. Чітко зрозумівши це, почніть вивчати
свого майбутнього глядача. Кажуть, що писати сценарії для дітей складніше, ніж
для дорослих. Отже, будьте терплячими. Задля осмислення теми рекомендуємо
звернутися до дитячої літератури (бажано з цікавими ілюстраціями, герої та
образи яких надихають), мультфільмів, розмов з дітьми цього віку, спостережень
за ними.
2.Складіть сценарний план.
3.Розробіть творчу заявку сценарію.
4.Почніть із чернетки
сценарію. І тут доречно нагадати важливу життєву мудрість сценариста, що пише
сценарії для дитячої аудиторії. Слідкуйте за текстом! Пам’ятайте: діти не
люблять, коли з ними заграють. Отже, слова типу «дітки», «дитинко» та інші є
недоречними.
5.Починайте роботу над чистовим варіантом сценарію тільки тоді,
коли ви впевнені, що ваші глядачі — діти — будуть цілком задоволені.
ІІІ.
Підсумок заняття. (10 хвилин)
Оплески собі. По колінах, по
долонях
Театральний уклін Визначення найкращого актора.
Ця містична головоломка в змозі розповісти вам багато про вашу особистість, при цьому отриманий результат в основному буде базуватися на тому, що ви змогли побачити першим при погляді на картинку, інформує Ukr.Media.
Звичайний побіжний погляд на цей малюнок може розповісти вам, амбітні ви або популярні, ґрунтуючись на тому, як ви змогли сприйняти хитре зображення.
Хтось при погляді на цей химерний малюнок може побачити жіноче обличчя, а хтось відразу виявить намальовану фігуру з чарівною паличкою, що стоїть над іншим об'єктом у вигляді людини, яка опустилася на коліна.
Пояснимо, що побачене вами може про вас розповісти.
Якщо ви бачите обличчя
Побачене першим обличчя означає, що ви, ймовірно, є вельми популярною людиною.
Швидше за все, ви часто перебуваєте в розслабленому стані, чому людям завжди досить зручно звертатися до вас зі своїми проблемами.
"Ви доступні і невимушені. Люди відчувають, що виходить від вас в їх бік турбота, — кажуть експерти. — Ось чому вони нерідко звалюють на вас свої проблеми."
Якщо ви побачили людину з паличкою
Бачити когось з паличкою, що стоїть над іншою людиною, вказує на те, що ви честолюбні.
Ви, ймовірно, конкуруєте в тих справах, в яких берете участь, при цьому завжди намагаючись перевершувати інших.
Ви амбітна людина. Що б ви не робили, ви хочете робити це краще за інших.
Наскільки ви уважні? — ця оптична ілюзія покаже рівень прокачки вашого мозку
Кількість тварин, яку ви бачите в цій оптичній ілюзії, може багато розповісти про вашу увагу до деталей.
Оптична ілюзія, а точніше ті, хто її створив, стверджують, що побачене на зображенні багато говорить про вашу увагу до деталей, але ви, щоб побачити всі секрети, зашиті в зображенні, повинні дійсно володіти дуже хорошим зором, інформує Ukr.Media.
На цікавому і навіть дивовижному зображенні відображений слон і цілий ряд інших істот, захованих всередині нього — за словами авторів задачки, їх 12 (хоча інтернет-користувачі змогли побачити куди більше живих істот).
Але вам доведеться гарненько напружити свої очі, щоб виявити їх усіх, тому що деякі з них ну дуже добре замасковані.
Найбільш легко сприймаються істоти, приховані в зображенні, яких можна побачити без особливої напруги, є слон, осел, собака, кішка і миша.
При ретельному розгляді ви також можете виявити змію, заховану у хвості слона — вона накинеться на вас, коли ви запримітите її маленьке око і рот.
Більш же спостережливі користувачі ще зможуть помітити комара, який дзижчить у верхній частині задньої ноги слона.
Якщо Ви зайшли не так далеко і знайшли від 4-х до 6-и істот — ви помітили найбільш очевидних тварин.
Але ви все ще випустили з уваги досить багато, так що ваша увага до деталей не є видатною, а це означає, що слід проявити куди більшу посидючість і ще якийсь час нагрузити свої очі — якщо ви, звичайно, бажаєте побачити всіх «зашитих» в картинку створінь.
Якщо ви придивитеся, то почнуть з'являтися і інші тварини, такі як риба, замаскована під око слона, і черепаха, що замінила слону вухо.
Якщо вам пощастило побачити все це — ви справжній молодець.
Виявлення від 7 до 9 істот означає, що ваша увага до деталей дуже добра, і ви, ймовірно, отримуєте з цього користь в повсякденному житті.
Справжнім же "окатим монстром", який намагається звертати увагу на деталі, вас можна вважати, якщо ви помітили дельфіна, що маскується під хобот слона, а також крокодила, який служить слону в якості бивня.
Однак вершиною буде виявлення вами приголомшливим чином захованої креветки, яку автори головоломки хитро розмістили в щілини між двома передніми ногами слона.
І ви точно пильне око, якщо побачили голову птиці в просторі між чолом слона і його хоботом, а також курку на голові осла і бобра на голові слона.
Творці зображення стверджують, що якщо ви помітили 10 або навіть 12 істот, то ви наділені навичками, які здатні вам здорово допомогти стати слідчим або навіть агентом ФБР.
Немає коментарів:
Дописати коментар